Вставними називаються слова чи сполучення слів, що виражають ставлення мовця до висловлювання. Вони не пов'язані з членами речення і виражають ставлення мовця до інформації, його оцінку, характеризують спосіб оформлення думки тощо. Вставні слова не додають нічого нового до змісту, а лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення. На письмі вставні слова чи словосполучення виділяємо комами.
Приклад:
Напевно, літо цього року буде спекотне і посушливе. За словами учених, колись територію нашої країни вкривали величезні льодовики.
Зверни увагу!
Вставні конструкції не є членами речення, до них не можна поставити запитання від головних чи другорядних членів речення.
Приклад:
Учора, як на зло, цілий день було похмуро. То це сліди зайця, по-твоєму?
Групи вставних слів:
1. Виражають упевненість, невпевненість, сумнів: безумовно, безперечно, без сумніву, певна річ, правда, здається, видно, мабуть, може, очевидно, може бути, либонь, а може, правду кажучи, щоправда, сподіваюся, певно, напевно.
2. Виражають задоволення, незадоволення, радість, жаль, здивування: на щастя, на диво, слава Богу, на жаль, як на зло, на сором, чого доброго, як навмисне, як на біду, дивна річ.
3. Указують на джерело повідомлення: по-моєму, по-твоєму, кажуть, як кажуть, мовляв, на мою думку, бачу, по-вашому, як відомо, на думку..., за словами...
4. Указують на зв'язок думок, послідовність викладу: по-перше, по-друге, нарешті, до речі, між іншим, крім того, навпаки, отже, наприклад, інакше кажучи, таким чином, значить, виходить, однак, проте.
5. Привертають увагу співрозмовника: чуєте, бачиш, уяви собі, зверніть увагу, майте на увазі, між нами кажучи, зрозумійте, даруйте.
6. Слова ввічливості: пробачте, будь ласка, дозвольте, вибачте, прошу пробачення.
Джерела:
Джерела: