Теорія:

На письмі пряма мова оформлюється за такими правилами:
1.  Слова автора  стоять перед  прямою мовою  — після них ставиться двокрапка, а пряма мова береться в лапки і пишеться з великої літери.  У кінці речення ставиться потрібний за змістом розділовий знак: знак оклику, знак питання, три крапки
А:«П (!?)»   Пророчо звучать слова Кобзаря: «І чужого научайтесь, і свого не цурайтесь...»
2.  Пряма мова   стоїть перед  словами автора — вона береться в лапки, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) і тире. Слова автора   пишуться з малої букви:
«П», — а.   «Хай він б'ється», — хан хитрує І до князя шле посла (О.Олесь).
3.  Пряма мова  розірвана  словами автора, то на початку і в кінці  прямої мови ставляться лапки.  Інші розділові знаки ставляться так:
а) «П, — а, — п».    «Еге, — догадалась Катря, — це ж у нас дитина знайшлася» (С. Васильченко).
б) «П!? — а. — П...»   «Прокинулась? — одказала баба. — Буде тобі забавка — будеш мати кого глядіти... » (С. Васильченко).
в) «П! — а: — П!»    «Я чув про це, — сказав він і додав: — А хто не чув!»   
4.  Слова автора  розірвані прямою мовою, то розділові знаки ставляться відповідно до наведених нижче схем.
 
а) А : «П»,  —  а.   Гриць подумав:«Отут відпочину», —  і розстелив рядно під леревом.
б) А : «П!»  — а.   На все поле лунало: «А щоб тобі, Сивий!» — то хлопченя сусідське бичка впустило.
в) А:  «П?» — а.    Його непокоїло, коли діти на питання: «Яким ти хочеш вирости?» — відповідали егоїстично (За І. Цюпою).
в) А : «П…» — а.  Мріялося Денискові : «Зараз би морозива цілу коробку...» — і від задоволення мружились очі.