Словосполучення
Словосполучення — це поєднання двох і більше повнозначних слів, одне з яких є головним, а інше (інші) — залежним(-и).
Слова у словосполученні поєднуються за допомогою граматичного зв'язку (закінчень і прийменників) або за змістом і граматично.
Слова у словосполученні поєднуються за допомогою граматичного зв'язку (закінчень і прийменників) або за змістом і граматично.
Приклад:
Прикласти листок подорожника, зелений сад, червоний від сорому, вивчена напам'ять поезія, занадто далеко.
Слово, від якого ставимо запитання, називається головним.
Слово, до якого ставимо запитання, називається залежним.
Приклад:
Вправа (яка?) цікава, приїхали (з якою метою?) відпочити, знайшов (що?) бурштин, біжу (яким способом?) наввипередки, черга (яка?) до лікаря.
Непоширеним (простим) називається словосполучення, у якому є одне залежне слово, виражене самостійною частиною мови.
Поширеним (складним) називається словосполучення, у якому є кілька залежних слів, виражених самостійними частинами мови.
Приклад:
Приємний співрозмовник, класна стінгазета, популярний у молоді співак, війська швидкого реагування.
Різниця між словом, словосполученням, реченням
Зверни увагу!
Слово називає предмет, дію, явище, поняття.
Словосполучення конкретизує предмет, дію, явище, поняття, дає їм точнішу, детальнішу характеристику.
Речення, на відміну від слова й словосполучення, виражає закінчену думку.
Приклад:
Джерела:
О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. Українська мова. 5 кл.: підруч. для закл. заг. серед. освіти. Видання 2-е, доопрац. Київ: Генеза, 2018. 208 с.