Розповідні, питальні й спонукальні речення можуть мати різний ступінь емоційного забарвлення.
Якщо речення вимовляються з підсиленою, напруженою інтонацією, вони називаються окличними. Окличні речення передають радість, страх, розпач, хвилювання.
На письмі в кінці таких речень ставимо знак оклику. Окличними можуть бути усі види речень за метою висловлювання.
У кінці питальних окличних речень ставимо знак питання і знак оклику.
На письмі в кінці таких речень ставимо знак оклику. Окличними можуть бути усі види речень за метою висловлювання.
У кінці питальних окличних речень ставимо знак питання і знак оклику.
Речення зі звичайною інтонацією належать до неокличних. Їх вимовляємо спокійним тоном, без окличної інтонації.
Приклад:
- Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… (спонукальне неокличне)
- Всім серцем любіть Україну свою! (спонукальне окличне)
- Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі. (розповідне неокличне)
- Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!.. (розповідне окличне) (В. Сосюра)