Розповідним називається речення, у якому повідомляється про подію, факт чи явище.
На письмі в кінці такого речення ставимо крапку або три крапки, а в усному мовленні понижуємо інтонацію.
На письмі в кінці такого речення ставимо крапку або три крапки, а в усному мовленні понижуємо інтонацію.
Приклад:
Діти готуються до подорожі.
Питальним називається речення, у якому про щось запитується.
На письмі в кінці речення ставимо знак запитання, а в усному мовленні інтонаційно виділяємо слово, у якому зосереджено зміст запитання. Часто такі речення починаються словами чи, що, як, куди, звідки, чому, котрий тощо.
На письмі в кінці речення ставимо знак запитання, а в усному мовленні інтонаційно виділяємо слово, у якому зосереджено зміст запитання. Часто такі речення починаються словами чи, що, як, куди, звідки, чому, котрий тощо.
Приклад:
Діти, ви підготувались до подорожі? Діти, ви підготувались до подорожі? Чи підготувались ви до подорожі, діти?
Спонукальним називається речення, у якому висловлюється прохання, наказ, заклик до дії, побажання, дозвіл, заборона тощо.
Інтонаційно виділяємо дієслово-присудок. У кінці такого речення ставимо крапку, знак оклику або три крапки.
Інтонаційно виділяємо дієслово-присудок. У кінці такого речення ставимо крапку, знак оклику або три крапки.
Приклад:
Діти, готуйтесь до подорожі. Готуймось до подорожі, діти... Нехай діти готуються до подорожі!
Зверни увагу!
Три крапки ставимо в кінці речення на позначення незавершеності, перерваності висловлення або для того, щоб приховати думку.
Що ж, хай діти готуються до тривалої подорожі...
Неправильний, зайвий або пропущений розділовий знак називають пунктуаційною помилкою.
Вживання того чи іншого розділового знака відповідно до правил називається пунктограмою.
Вживання того чи іншого розділового знака відповідно до правил називається пунктограмою.
