Прийменник — службова незмінна частина мови, що виражає відношення між предметами, відношення дії та ознаки до предмета, залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у реченні і разом з ними вказує на об’єкт дії, напрям, місце, час, причину, мету.
Приклад:
Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі трепетні ліси…(В. Симоненко).
Щоб запам’ятати, що таке прийменники (адже їх часто плутають із прикметниками, прислівниками за співзвучністю назви), варто розкласти слово: прийменник, тобто «при іменних» частинах мови.
Разом з відмінковими формами іменників, числівників, займенників прийменники можуть виражати:
Разом з відмінковими формами іменників, числівників, займенників прийменники можуть виражати:
- час (п’ять хвилин до, о десятій годині);
- простір (злетіти у небо, доїхати до міста);
- причину (запізнився через транспорт);
- мету (прийшов на урок, зустрівся з однокласниками);
- спосіб дії (сказати по правді, робити з задоволенням);
- порівняння (більший за інших, найменший у класі);
- відношення до матеріалу (штани з вельвету, зошит з паперу);
- предмет, на який спрямована дія (розповідати про навчання, привітати зі святом).
Зверни увагу!
Прийменники виражають смислові відношення не самостійно, а в поєднанні з відмінковими закінченнями іменників, займенників або числівників; без цих слів прийменник не передає ніякого значення.
Морфологічні ознаки прийменника.
Незмінюване слово. Бере участь у творенні форм іменних частин мови.
Вживання прийменників з відмінковими формами інших слів.
Прийменник взаємодіє з усіма непрямими відмінками, наприклад:
- з Р.в. уживається понад 150 прийменників (біля, у , в, для, проти, серед тощо);
- із Д.в. поєднуються похідні прийменники (завдяки, наперекір, назустріч, навперейми, услід тощо);
- М.в. без прийменників взагалі не вживається.
Зверни увагу!
Прийменник може вживатися з формою одного, двох і навіть трьох відмінків.
Без прийменників вживається лише називний відмінок, місцевий відмінок завжди вживається з прийменниками; всі інші можуть бути як з прийменниками, так і без них.
Без прийменників вживається лише називний відмінок, місцевий відмінок завжди вживається з прийменниками; всі інші можуть бути як з прийменниками, так і без них.
Групи прийменників за походженням
Зверни увагу!
Потрібно розрізняти похідні прийменники та форми повнозначних слів (з прийменниками та без), від яких вони походять. Орієнтуватися потрібно на значення:
• Україна – чудовий край (іменник) – Край (прийменник) села вилася річечка.
• Навколо (прислівник) стояла тиша – Діти гралися навколо (прийменник) галявини.
• Україна – чудовий край (іменник) – Край (прийменник) села вилася річечка.
• Навколо (прислівник) стояла тиша – Діти гралися навколо (прийменник) галявини.
Групи прийменників за будовою
Синтаксична роль прийменників
Прийменник як службова частина мови не є членом речення.
Роль члена речення він виконує лише у поєднанні з відмінковою формою іменника.
Приклад:
Вона схопила його за чуба.
За столом сиділо троє.
Джерела:
1.Українська мова: підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / О.П. Глазова. — К.: Видавничий дім «Основа», 2016.
2. Портал української мови
http://pravila-uk-mova.com.ua/index/prijmennik/0-17
http://pravila-uk-mova.com.ua/index/prijmennik/0-17
3. Ющук І.П. Практикум з правопису і граматики української мови.— К.: Освіта, 2012.— 270 с.