Означено-особовими називаються речення, у яких головний член у формі присудка називає дію, виконувану конкретною особою.
У таких реченнях головним членом можуть виступати дієслова у формі:
- 1-ої та 2-ої особи однини й множини теперішнього чи майбутнього часу дійсного способу;
- 2-ої особи однини й множини наказового способу (спонукальні речення).
Приклад:
Плануємо цього літа відвідати кілька музеїв.
Запитай поради в учителя.
Означено-особові речення синонімічні двоскладним, але в означено-особових, на відміну від двоскладних, увага зосереджується на дії, а не на виконавцеві.
Приклад:
Ми поспішаємо на потяг. — Поспішаємо на потяг.
Я не відмовлюсь від шматка торту. — Не відмовлюсь від шматка торту.
Зверни увагу!
Лайфхак. Щоб визначити вид односкладного речення з головним членом у формі присудка, можна скористатися такими підказками:
- підставляємо як підмет займенники я, ти, ми, ви — речення означено-особове: Люблю співати. — (Я) люблю співати. Приходьте завтра. — (Ви) приходьте завтра;
- підставляємо як підмет займенник вони (іменник люди) — речення неозначено-особове: Про цей дуб розповідають багато легенд. — Про цей дуб (вони, люди) розповідають багато легенд;
- прислів'я, приказки, рецепти, інструкції, афоризми — речення узагальнено-особове: За одного битого двох небитих дають (Нар. творчість). Поспішайте творити добро! (О. Довженко);
- усі решта (головний член речення у формі присудка виражено прислівниками, інфінітивами, безособовими й особовими дієсловами, словами варто, слід, треба, нема, немає) — безособові: Хмарно. Смеркає. Робити нічого. Тягне димом від городів. Вікно зачинено. Треба увімкнути лампу. Нема бажання рухатись.
Зверни увагу!
Односкладні речення слід відрізняти від двоскладних неповних із пропущеним підметом. У таких реченнях присудок виражений дієсловом у формі 3-ої особи однини теперішнього й майбутнього часу або у формі однини минулого часу дійсного й умовного способу. Підмет можна відновити з попереднього речення або підставити займенники він, вона, воно.
Гортає сторінки старого альбому. Гортатиме сторінки старого альбому. Гортав би сторінки старого альбому. Із цих речень не зрозуміло, хто виконує дію (він, вона, я, ти, бабуся, мама, тато...), тому вони потребують підмета.
Гортає сторінки старого альбому. Гортатиме сторінки старого альбому. Гортав би сторінки старого альбому. Із цих речень не зрозуміло, хто виконує дію (він, вона, я, ти, бабуся, мама, тато...), тому вони потребують підмета.