Теорія:

Відокремлені уточнюючі члени речення
Уточнюючі члени речення — такі, які доповнюють, характеризують інші члени речення, звужуючи, обмежуючи їх значення, уточнюючи кількість предметів або виділення із загальної маси. Відповідають на питання: а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме?:
Приклад:
Уранці, ще до схід сонця, Надійку збудив батько (Д.Бедзик).
Уточнюючі члени речення в усному мовленні відокремлюються паузами, а на письмі — комами, рідше — тире:
Приклад:
Дніпро несе Тарасові здаля — з усіх усюд — поклони і привіти (П.Ребро).
Зверни увагу!
Відокремлюються уточнюючі члени речення, при яких стоять слова тобто, цебто, а саме, або = тобто, чи = тобто, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть.
Такі слова від уточнюючих членів речення комою не відділяються:
Приклад:
Людям хотілося жити,тобто творити. Людині власно звикати до всього, в тім числі й до творів мистецтва