Відокремлення означень залежить від способу їх вираження, місця в реченні, а також від способу вираження того члена речення, до якого означення належить.
Поширені означення відокремлюються, якщо:
- стоять після означуваного слова, вираженого іменником:
За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена (Ю.Збанацький).
- стосуються особового займенника:
З природи мовчазна, вона залюбки слухала веселу та гарну бесіду (М.Коцюбинський).
- стоять перед означуваним словом і мають відтінок причини:
У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була дуже гарною молодицею (І.Нечуй-Левицький).
- стоять перед означуваним словом, вираженим іменником, але відірвані від нього іншими словами:
Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна (М.Стельмах).
Найчастіше означення відокремлюються тоді, коли вони виражені дієприкметниковим та прикметниковим зворотами і стоять після означуваного слова:
Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні (А. Малишко).
Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні (А. Малишко).
Непоширені означення відокремлюються:
- якщо стоять після означуваного слова, вираженого іменником, якщо перед ним є своє означення:
Лукаш — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче (Леся Українка).
- перед або після означуваного слова, вираженого особовим займенником:
А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда (А.Малишко).
- перед означуваним словом, якщо непоширені означення мають відтінок причини (до них можна поставити питання чому? з якої причини? незважаючи на що?):
Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (М. Стельмах).
- перед означуваним словом або після нього, якщо непоширені означення відірвані від нього іншими словами:
Він не чув, як, зрушений пострілами, сиплеться з гілля дерев і вкриває його пухнастий сніг.
- якщо в реченні відсутнє слово, якого стосується непоширене означення:
Невідомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся (М. Стельмах).
Комами не відокремлюються:
- два означення (виражені дієприкметниковими зворотами), що з’єднані сполучником і (й):
Пробуджений ранком і сполоханий дощем птах знявся з гілки й згубився у верховітті
- означення, що стоять перед означуваними словами і не мають обставинного відтінку:
Теплом дихала настояна на травах та квітах земля (Ю. Збанацький).
Зверни увагу!
Якщо відокремлене означення має виразно підкреслене експресивне значення, то на письмі воно може виділятися за допомогою тире:
І тоді ж світ, уся земля — буйна й радісна — поринула в цім болю (М. Хвильовий).
І тоді ж світ, уся земля — буйна й радісна — поринула в цім болю (М. Хвильовий).