Теорія:

Розділові знаки при звертанні
На письмі звертання обов'язково виділяється комами. Якщо звертання стоїть на початку або в кінці речення й вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику, а наступне слово пишеться з великої літери.
Приклад:
— Пане Борис, їдьмо кіньми до Підволочиська (Б. Антоненко-Давидович).
 
— Пане Борис! Дивіться!..— він схопив мене за руку (Б. Антоненко-Давидович).
Якщо перед звертанням є вигуки, їх теж потрібно відділяти комами. Вигуки о, ой не відділяються від звертань, коли вони виконують роль підсилювальної частки.
Порівняй:
Вигук
Підсилювальна частка
—  Агов, хлопче! Ти мене слухаєш?
— Артеме! Ге, Артеме!.. Одчини!..
О слово рідне! Орле скутий!
Ой верше, мій верше, мій зелений верше.
При звертанні можуть бути займенники  ти, ви у будь-якому відмінку. Вони зазвичай до групи звертань не входять.
Приклад:
ти, дівчино, з горіха зерня (І. Франко).
Але в художніх творах  зі стилістичною метою (для підкреслення зневажливого  ставлення персонажів один до одного) такі займенники виконують роль звертань і виділяються з обох боків комами.
Приклад:
Чом тебе  не вхопило там у воді, ти, ідоляко! (В. Винниченко)
Для вираження шанобливого ставлення використовується займенник Ви (у потрібній формі).  
Приклад:
Звертаюся до Вас, шановні  захисники Вітчизни, зі словами вдячності й поваги до Вашого подвигу.
У звертання іноді можуть входити особові займенники ти, ви
Приклад:
Ви, співці славетні наші, ви, красо всього народу! Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє!(З тв. Лесі Українки)
Кличний відмінок
Звертання виражається іменником (або іншою частиною мови в значенні іменника) у формі кличного відмінка.
Зверни увагу!
Кличний відмінок мають тільки іменники чоловічого й жіночого роду в однині(виняток  пане — панове). Іменники в множині мають таку ж форму в кличному, як і в називному: дороги, друзі, пісні.
Прикметники й займенники, що використовуються в якості звертань, мають форму називного відмінка однини чи множини: мила, дорогесенький, любі мої.
 
Іменники середнього роду в кличному відмінку мають таку ж форму, як і в називному: сонце, небо, серце.
Іменники чоловічого роду в кличному відмінку мають закінчення -у, -ю, -е: сину, Генріху, Ігорю, бійцю, Володимире, козаче, княже, Олегу й Олеже.
Іменники жіночого роду в кличному відмінку мають закінчення -о, -е, -є, -ю: калино, доле, душе, Наталіє, мріє, Катю (але Катре), Галю, Настусю (але Насте).
Зверни увагу!
Для того, щоб правильно утворити форму кличного відмінка, пригадай правила, вивчені в 6 класі.