2. Набута поведінка тварин

Набута поведінка тварин формується на основі як вроджених рефлексів, так і набутих. Важливу роль у житті тварин відіграють умовні рефлекси. Вони формуються на базі безумовних за участі відповідних центів центральної нервової системи. Ці центри узгоджують реакції на різні подразники, дії яких багаторазово збігаються у часі. Один з подразників є значущим для тварини, як-от їжа (його називають безумовним), інший може бути нейтральним (умовним). Часте поєднання умовного подразника з безумовним запускає певний поведінковий акт (стає умовним рефлексом). Наприклад, постукування скляною паличкою по склу акваріума не турбує рибок, але якщо поєднувати його з годуванням, із часом рибки починають спливати до годівнички за самим лише стуком.

 

Прикладом утворення умовного рефлексу є виділення слини у собаки у відповідь на вмикання електричної лампочки, якщо їй після цього неодноразово давали їжу.

 

Дресування тварин — це низка умовних рефлексів, у яких умовним подразником є слово, жест чи інший сигнал людини. Тварина реагує на певний умовний подразник і виконує певні трюки, рухи, дії за сигналом дресирувальника. Умовні рефлекси формуються внаслідок научіння.

 

Научіння — це зміна індивідуальної поведінки в результаті набуття нового досвіду під час взаємодії тварини з навколишнім світом. Воно може бути як короткочасним, так і постійним, а його стійкість залежить від пам'яті — здатності зберігати на використовувати інформацію, набуту раніше.

 

Кожна з форм поведінки, як вроджена, так і набута, важливі для виживання особин певного виду в умовах мінливого навколишнього середовища. Переваги вродженої поведінки (наприклад, виділення шлункового та кишкового соків під час споживання їжі) полягають у тому, що ці рефлекси здійснюються дуже швидко й зазвичай безпомилково. Вони не потребують попереднього досвіду.

 

За зміни умов існування умовні рефлекси набувають провідної ролі. Якщо умови існування змінюються, одні умовні рефлекси, які втратили своє значення, згасають, натомість формуються нові. Це робить поведінку тварин більш гнучкою. Умовні рефлекси індивідуальні, тобто можуть формуватися лише в окремих особин виду, а не обов'язково у всіх його представників. Протягом життя особини, у міру накопичення життєвого досвіду, кількість сформованих умовних рефлексів зростає і поведінка такої особини стає більш різноманітною.

 

Світ, у якому мешкають тварини і людина, постійно змінюється. У ньому успішно можуть існувати лише ті особини, які здатні якнайшвидше пристосовуватись до таких змін й адекватно відповідати на них.