Теорія:

Обмін речовинами і енергією із довкіллям у тварин безпосередньо пов'язаний із
живленням.
Живлення— процес надходження та засвоєння поживних речовин в організмі.
Виділяють три основні складові процесу травлення:
1) механічне подрібнення їжі та її переміщення по травній системі;
2) хімічне розкладання їжі за допомогою ферментів;
3) всмоктування поживних речовин у кров.
  
Механічне подрібнення їжі може здійснюватися за допомогою зубів, щелеп або особливих відділів шлунка:
  • комахи для подрібнення використовують ротовий апарат (наприклад гусінь, хрущи та колорадськи жуки гризуть листки рослин);
  • гризуни для подрібнення їжі використовують різці, які у них ростуть постійно і самозаточуються;
  • рослиноїдні копитні ссавці зрізують траву різцями, а перетирають її за допомогою плоских кутніх зубів;
  • птахи не мають зубів, тому вони попередньо подрібнюють їжу дзьобом, але основним засобом її перетирання є м'язовий відділ шлунку з жорсткими стінками;
  • павуки використовують зовнішнє травлення і тому органи подрібнення їжі їм не потрібні.
Хімічне розкладання подрібненої їжі відбувається завдяки травним ферментам. У хордових тварин, які мають розвинену травну систему, речовини, що забезпечують травлення, утворюються у великих травних залозах (печінці, підшлунковій залозі, слинних залозах) та у дрібних залозах, що містяться у стінках шлунку та кишечника. Травні ферменти через протоки або безпосередньо із залоз потрапляють у подрібнену їжу, де й розкладають білки, жири і вуглеводи, що входять до її складу.
 
Всмоктуються поживні речовини спочатку клітинами стінок тонкого кишечника (середньої кишки), а з них потрапляють у кров, що транспортує їх до всіх інших клітин організму.
 
Після всмоктування поживних речовин у кишечнику залишається неперетравлена їжа. Через анальний отвір вона виводиться з організму.
 
Джерела:
Біологія. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Костіков І., Волгін С., Додь В., Сиволоб А., Довгаль І., Скрипник Н., Ягенська Г., Толстанова Г., Ходосовцев О. - Київ: Освіта, 2015. с. 133 — 134.