Більшість черевоногих молюсків мають спірально закручену зовнішню черепашку. Двостулкові молюски мають мушлю, яка складається з двох більш або менш однакових стулок.
 
черепашка черевоногого.JPG
Черепашка черевоногого молюска
  
черепашка двостулкового.JPG
Мушля двостулкового молюска
  
Двостулкові молюски — фільтратори. Вони отримують свою їжу, а також потрібний для дихання кисень з током води. Для цього їх стулки повинні дещо розходитись в боки, але не розпадатися. біля верхівок стулки з'єднані еластичною зв'язкою з органічної речовини (лігаментом).
 
стулка перлівниці.JPG
Стулка перлівниці ззовні
 
Більшість двостулкових молюсків мають також своєрідний шарнірний механізм, який називається замком. Виступи (зуби) однієї стулки щільно заходять у відповідні заглиблення іншої. Кількість, розміри, форма, розташування зубів відрізняються в різних видів, родів, родин.
 
стулка перлівниці2.JPG
Стулка перлівниці зсередини
 
Серед наших прісноводних молюсків зубів не мають лише дрейсени та деяки види родини перлівницевих (беззубки). Найчастіше зустрічається беззубка качина, мушля якої може досягати \(15\) см у довжину. До таких розмірів молюск доростає не за один рік.
 
беззубка качина.jpg
Беззубка качина
  
Беззубка Вуда нещодавно з'явилася на території України — у басейні Дунаю. На відміну від інших наших перлівницевих, її стулки мають майже округлу форму.
 
беззубка вуда.jpg 
Беззубка Вуда
 
Перлівниці відрізняються від беззубок наявністю зубів, міцнішими та більш видовженими стулками. У великих екземплярів довжина мушлі може досягати \(10\) см. У наших водоймах найчастіше зустрічаються перлівниця звичайна, або малярська та перлівниця клиноподібна.
 
перлівниця звичайна.jpg
Перлівниця звичайна
  
перлівниця клиноподібна.JPG
Перлівниця клиноподібна
  
Беззубки та перлівниці оселяються в річках, озерах, ставках, водосховищах, загалом у достатньо великих водоймах з не надто сильною течією. Унаслідок забруднення водного середовища, кількість цих молюсків на території України різко скоротилася.
 
Дрейсени мають стулки більш або менш трикутної форми. У великих екземплярів довжина мушлі може досягати \(5\) см. Але зазвичай їх розміри є меншими. Дрейсени оселяються у великих водоймах з текучою або стоячою водою. Можуть утворювати великі скупчення на підводних предметах.
 
дрейсена річкова.JPG
Дрейсена річкова
  
Кульки — відносно невеликі прісноводні молюски. У найбільшої з них — річкової кульки довжина мушлі не перевищує \(2,5\) см, а її поверхня вкрита тонкими концентричними реберцями.
 
кулька річкова.jpg
Кулька річкова
  
Рогова кулька оселяється у стоячих і повільно текучих водоймах, а довжина її мушлі не перевищує \(1,5\) см.
 
кулька рогова.jpg
Кулька рогова
  
Мускуліум болотяний має ще меншу (не більше \(1\) см) мушлю з надзвичайно тонкими та ламкими стінками та з чітко виступаючими верхівками. Легко переносить пересихання невеликих водойм улітку.
 
мускуліум.JPG
Мускуліум болотяний
  
Мушлі горошинок подібні ззовні до кульок, проте є набагато меншими. Їх розміри вимірюються переважно кількома міліметрами. Лише в річкової горошинки довжина мушлі може досягати \(1\) см.
 
горошиинка річкова.JPG
Горошинка річкова
  
Джерела:
Інформація та ілюстрації з Просвітницької програми "Молюски"
(автори: Гураль-Сверлова Ніна В’ячеславівна, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник ДПМ НАНУ;
Гураль Роман Іванович, кандидат біологічних наук, науковий співробітник ДПМ НАНУ) 
 
http://pedagog.pip-mollusca.org/presentation/2/index.php