У морях, солених озерах та лиманах України мешкає чимало двостулкових молюсків, пристосованих до існування у солоній або солонуватій воді.
Серцевидка Ламарка — найбільша серед наших серцевидок. Довжина її мушель може перевищувати \(5\) см, а їх форма та забарвлення є дуже мінливими.

Серцевидка Ламарка
Крім різних видів морських серцевидок є ще й солонуватоводні, які населяють лимани та інші ділянки з невисокою солоністю води. Одним з таких видів є серцевидка кольорова. Довжина її мушлі — \(4\) см.

Серцевидка кольорова
На узбережжі Чорного або Азовського морів можна також назбирати стулки анадари. Мушлі цих тварин нагадують серцевидок, проте їх легко відрізнити за будовою замка. Замок — ділянка біля верхівки стулок, яка разом з органічною зв'язкою (лігаментом) забезпечує їх рухливе з'єднання. У серцевидок замок утворений кількома відносно великими горбочками (зубами). У анадари є довгий ряд з маленьких зубчиків, кількість яких може досягати півсотні:

Серцевидка

Анадара
Анадара і серцевидки не є близькими родичами. Вони належать до різних родин і навіть рядів. Серцевидки здавна живуть у наших морях. А анадара потрапила до нас порівняно недавно — у другій половині \(ХХ\) ст. Припускають, що її личинки потрапили до Чорного моря разом з баластними водами морських кораблів. Загалом цей молюск розповсюджений в Індійському та Тихому океанах.

Мушлі анадари
Ще один двостулковий молюск, занесений до наших морів людьми — піщана мія. Розповсюджена вздовж атлантичного узбережжя Європи та Північної Америки, у північній частині Тихого океану.
У Чорному морі піщана мія вперше була знайдена в Одеській затоці у \(1966\) році. З того часу перетворилася на звичайного мешканця Чорного та Азовського морів. Мушлі мії є досить великими — у наших морях — до \(8\) см, а загалом — до \(14\) см у довжину. На одній зі стулок є великий виступ.

Піщана мія
Чому мію називають піщаною? Молюски полюбляють мілководні ділянки з піщано — мулистим дном і нерідко зі зниженою солоністю води (наприклад, у лиманах). Більшу частину життя вони проводять у викопаних у піску нірках. Ці нірки, зокрема, захищають молюсків під час відпливів.

Мушлі піщаної мії
Середземноморська мідія розповсюджена від атлантичного узбережжя Європи до Чорного і Азовського морів. Завезена людьми до різних куточків світу. Їстівний молюск має промислове значення. Мушля є клиноподібною, майже чорною зовні, із синюватим перламутром усередині. У великих особин довжина мушлі може досягати \(14\) см, проте переважно трапляються значно менші молюски. Мідії прикріплюються до підводних скель, каміння, та інших твердих предметів, утворюючі скупчення (друзи).

Середземноморська мідія
Устриця їстівна поширена від атлантичного узбережжя Європи та Північної Африки до Чорного моря. Їстівний молюск має промислове значення. У великих особин розміри мушель можуть досягати \(8\) — \(10\) см. На відміну від мідій або інших морських молюсків, стулки устриць мають різну форму. Одна з них (опукліша) приростає до твердих підводних предметів.

Устриця їстівна
Інші види морських двостулкових молюсків:

Гребінець чорноморський

Донакс обрубаний

Гастрана ламка

Хамелея

Лопірес молочний

Морський черешок
Джерела:
Інформація та ілюстрації з Просвітницької програми "Молюски"
(автори: Гураль-Сверлова Ніна В’ячеславівна, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник ДПМ НАНУ;
Гураль Роман Іванович, кандидат біологічних наук, науковий співробітник ДПМ НАНУ)
http://pedagog.pip-mollusca.org/presentation/2/index.php