Кнідарії належать до найдавніших груп багатоклітинних тварин і живуть виключно у воді. Основними групами кнідарій є гідроїдні, сцифоїдні та коралові поліпи. Чому ці тварини не можуть існувати у наземному середовищі? Що заважає цим тваринам вийти жити на суходіл?
Гідроїдні — група поодиноких і колоніальних жалких кишковопорожнинних, у яких чергуються стадії поліпа й медузи.
Переважаючим поколінням у цих тварин є поліпи, які утворюють шляхом брунькування галузисту колонію. Вона нагадує мініатюрне деревце чи кущик, на якому кожна гілочка вкрита декількома бутонами, що містять щупальця для полювання.
Серед гідроїдних поліпів є види, які медуз не утворюють. До таких істот належить гідра прісноводна, яку можна зустріти в ставках, зарослих озерцях. Вона прикріплюється підошвою до водяних рослин, розкидає щупальця й чатує на здобич. Розмножується гідра нестатево (найчастіше влітку, коли достатньо їжі) та статево (восени). Після запліднення ці тваринки гинуть, а яйця в стані спокою осідають на дно та зимують. Навесні яйця розвиваються й дають початок новим гідрам. Основним кормом гідроїдних є дрібні ракоподібні (дафнії, артемії), інфузорії, мальки риб тощо.
Серед гідроїдних поліпів є види (наприклад, медуза-хрестовик, медуза-вітрильник, португальський кораблик) опіки яких небезпечні для людини. Окремі види є паразитами (наприклад, поліподій паразитує на яйцях осетрових риб). Деякі види гідр використовуються як лабораторні об'єкти для вивчення закономірностей регенерації. До Червоної книги України занесені два види цієї групи: Оліндіас несподіваний як рідкісний вид та Меризія азовська як вразливий вид.
Гідроїдні поліпи є досить різноманітною групою жалких тварин, представники якої розповсюджені по всьому світі в прісних і морських водах.
Джерела:
Біологія: підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Валерій Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2015. с. 37 - 38.