Ці дивні істоти з прозорим тілом на \(98\) % складаються з води. Їхнє тіло має форму дзвона або парасольки з віночком щупалець по краях, а розміри в діаметрі становлять від \(30\) мм до \(2\) м. Кількість щупалець — від \(4\) до декількох сотень. Кишкова порожнина видозмінена в систему канальців для травлення. Реактивний рух медуз здійснюється шляхом виштовхування води з увігнутого боку парасольки. Нервова система медуз має скупчення нервових клітин, які нагадують нервові вузли. Сциф-медузи — це роздільностатеві організми. Із заплідненої яйцеклітини розвивається личинка, яка деякий час плаває, а потім, опустившись на дно, прикріплюється й стає поодиноким поліпом. Дорослий поліп відбруньковує молодих медузок, які поступово перетворюються на зрілі особини.
Мабуть, усі, хто відпочивав на узбережжях Чорного чи Азовського морів, бачили аурелію або коренерота. Аурелія, або вухаста медуза може сягати \(40\) см. у діаметрі. Упізнати її дуже легко: має блідувате фіолетове забарвлення, чотири кільця біля середини парасольки (ці кільця — статеві залози), а по боках рота розташовані чотири довгі ротові лопаті. Завдяки їм аурелія й отримала свою другу назву, бо лопаті нагадують вуха віслюка. Зустріч з аурелією не можна назвати приємною, але опіків вона майже не спричиняє; навіть діти можуть узяти її в руки. А от інша медуза — коренерот — уже не така безпечна, її опіки дошкульні, і зустрічі з нею краще уникати. Коренерота легко впізнати за фіолетовою або блакитною смугою по краях парасольки.
У Китаї та Японії деяких медуз (наприклад, ропілему їстівну) уживають у їжу як «кришталеве м'ясо». Отрута деяких медуз дуже небезпечна для людини, спричиняє сильні опіки шкіри й загальне важке отруєння. Наприклад, медуза морська оса, яка живе в теплих водах прибережної частини Австралії, має всього \(45\) - \(75\) мм у діаметрі, але місцеві мешканці бояться її більше, аніж акул. Медуза іруканджі взагалі є однією з найбільш отрутних істот у світі. Отрута медузи іруканджі в \(100\) разів токсичніша, ніж у кобри.
Сцифоїдні — група морських кишковопорожнинних, які ведуть рухливий плаваючий спосіб життя й мають складнішу, ніж у гідроїдних поліпів будову.
Джерела:
Біологія: підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Валерій Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2015. с. 38 - 39.