3. Загальна характеристика підтипу Черепних (Хребетних)

Хребетні освоїли усі середовища існування і поширені по всій Земній кулі. Вони ведуть активний спосіб життя, іноді роблять далекі міграції. Багато видів хребетних досягають високої чисельності.
Хребетні відрізняються вищим рівнем розвитку в порівнянні з безчерепними.
Опорою тіла у них є хребет, який у дорослих тварин заміщає хорду. Розвинувся череп, який захищає головний мозок.
Формуються парні кінцівки: у риб — парні плавці, у наземних хребетних — п'ятипалі кінцівки.

 

Череп і хребет захищають головний і спинний мозок, які утворидися з нервової трубки безчерепних.
Головний мозок складається з п'яти відділів: переднього, середнього, довгастого, проміжного мозку і мозочка. З переднім мозком пов'язано утворення численних умовних рефлексів та складної поведінки.

У Хребетних добре розвинені органи чуття. Вони мають очі з фокусуючою лінзою —кришталиком, досконалі органи слуху (у більшості — зі слуховими кісточками і перетинками, що підсилюють звукові хвилі), смаку, нюху і дотику.
 

 

Кровоносна система Хребетних, як і усіх Хордових — замкнута. На відміну від Безчерепних у Хребетних у кровоносній системі з'являється м'язове серце.
 

 
Органами виділення є нирки.
 
Хребетні, як правило, є роздільностатевими тваринами. Самки мають яєчники, а самці — сім'янники. Самки відкладають яйця або народжують цілком розвинених дитинчат. Багатьом з них властиве інстинктивне піклування про потомство.