Теорія:

Є декілька класифікацій ліпідів:
  • за властивостями розрізняють полярні та неполярні ліпіди;
  • за біологічними функціями — резервні та структурні ліпіди;
  • за структурними особливостями — прості, складні, та похідні ліпідів.
Класифікація за біологічними функціями
Однією з класифікацій ліпідів є їх поділ на структурні та резервні.
Резервні ліпіди (переважно прості жири тригліцериди), відкладаються у підшкірній жировій тканині і складають \(10\) - \(15\) % від маси тіла. Їх уміст може значно коливатись залежно від режиму харчування, стану організму, інтенсивності та виду роботи, тощо. У випадку ожиріння уміст жиру може збільшуватися до \(25\) % (а іноді і більше) від маси тіла.
 
Структурні ліпіди входять до складу мембран.
Класифікація за структурними особливостями
Прості ліпіди — переважно складні ефіри гліцеролу та різних спиртів і жирних кислот. До них належать жири та воски.
 Складні ліпіди, на відміну від простих ліпідів містять у своєму складі ще декілька інших складових — залишки ортофосфатної або сульфатної кислот, сполуки з вмістом Нітрогену або вуглеводи. До складних ліпідів належать гліколіпіди, фосфоліпіди або сульфоліпіди
 
Властивості ліпідів
Розрізняють жири рослинні та тваринні.
 
 Рослинні жири часто називають оліями (соняшникова, кукурудзяна, оливкова, рапсова). При кімнатній температурі вони знаходяться у рідкому агрегатному стані. Проте, є і винятки: наприклад, кокосове масло при звичайних умовах — твердий жир.
 
олія8.JPG
Рослинні олії
  
Жири тваринного походження при кімнатній температурі, як правило, є у твердому агрегатному стані, проте при невеликому нагріванні стають рідкими. Рідше зустрічаються рідкі тваринні жири, наприклад, риб'ячий жир. Тверді жири не мають кристалічної будови і являють собою кремоподібні субстанції.
 
 
сало3.JPG
Сало — твердий жир
  
Температура плавлення жиру залежить від його складу.

Усі ліпіди легші за воду і у воді не розчиняються. Розчинити жир можна органічним розчинником — бензином, хлороформом, бензолом.