Теорія:

Основна функція ДНК — передача спадкової інформації. Під час поділу клітини відбувається самовідтворення ДНК — реплікація (подвоєння, редуплікація).
Реплікація — це процес подвоєння молекули ДНК, який відбувається під контролем ферментів.
Під час реплікації молекули ДНК водневі зв'язки між комплементарними нітрогеновмісними основами (аденіном — тиміном і гуаніном — цитозином) рвуться за допомогою спеціального ферменту — хелікази — і ланцюги розходяться.
 
Після розриву водневих зв'язків, за участю ферменту ДНК-полімерази на кожному з ланцюгів синтезується новий («дочірній») ланцюг ДНК (до кожного нуклеотиду ниток ДНК, що розійшлися фермент ДНК-полімераза підлаштовує комплементарний йому нуклеотид). Матеріалом для синтезу служать вільні нуклеотиди, наявні у цитоплазмі клітин.
 
У результаті процесу реплікації ДНК утворюються дві дволанлюгові молекули ДНК, до складу кожної входить один ланцюг «материнської» молекули і один «дочірній» ланцюг. Ці дві молекули є абсолютно ідентичними, і кожна дочірня клітина в результаті поділу отримує копію материнської ДНК.
Етапи процесу реплікації ДНК
1. Спочатку молекула ДНК «розшнуровується» — ланцюги молекули розплітаються і розходяться (кожен з двох ланцюгів буде служити своєрідною матрицею, на якій буде синтезуватися новий ланцюг).
2. Фермент ДНК-полімераза «прикріплює» нові нуклеотиди до матриці за принципом комплементарності (до аденіну — тимін, до цитозину — гуанін, і навпаки). Після закінчення процесу, нові дочірні (сестринські) молекули розходяться і скручуються у спіралі.
 
днк_синтез.png