Теорія:

Найважливішим процесом, що відбувається в усіх клітинах, є синтез білків. Інформація про послідовність амінокислот, що складають первинну структуру білка, є у ДНК. Молекули ДНК в основному містяться в ядрах клітин (ядерна ДНК), невелика кількість ДНК міститься у мітохондріях і пластидах (позаядерна ДНК).
Будова ДНК
ДНК — полінуклеотид. Кожен нуклеотид (мономер) ДНК містить:
  • п'ятикарбонову сахарозу — дезоксирибозу;
  • залишок ортофосфатної кислоти,
  • одна з чотирьох нітрогеновмісних основ: аденін, гуанін, цитозин і тимін.
Молекула дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) складається з двох спірально закручених ланцюгів. Ланцюги у молекулі ДНК протилежно спрямовані. Основа ланцюгів ДНК утворюється сазарозо — ортофосфатними залишками, а нітрогеновмісні основи одного ланцюга розташовуються у певному порядку навпроти нітрогеновмісної основи іншого ланцюга (правило комплементарності).
Зверни увагу!
Навпроти аденіну одного ланцюга завжди розташовується тимін іншого ланцюга, навпроти гуанінуцитозин.
 
АТГЦ.gif
 
Між аденином і тиміном завжди виникають два, а гуаніном і цитозином — три водневі зв'язки.
Пара А — Т сполучена двома водневими зв'язками, а пара Г — Ц — трьома.

нітрогеновмісні основи.png
 
Таким чином, пари нуклеотидів аденін і тимін, а також гуанін і цитозин чітко відповідають один одному і є комплементарними один одному. Знаючи послідовність розташування нуклеотидів в одному ланцюгу ДНК, за принципом комплементарності можна встановити нуклеотиди іншого (другого) ланцюга.
Співвідношення кількості нуклеотидів різних типів і нітрогеновмісних основ у молекулі ДНК визначає правило Чаргаффа (правило комплементарності).
У молекулі ДНК кількість аденіну дорівнює кількості тиміну, а кількість гуаніну — кількості цитозину: А = Т, Г = Ц.