У природі існують два типи успадкування декількох генів: незалежне і зчеплене.
Неповне зчеплення генів спостерігається, якщо гени розташовані у хромосомі далеко один від одного. При схрещуванні дигетерозиготи і рецесивної гомозиготи утворюється \(4\) класи різних фенотипів. При цьому відбувається утворення нових генотипів, які повністю відрізняються від батьківських.
У цьому випадку на процес утворення гамет впливає кросинговер.
Дигетерозигота утворює не два, а чотири види гамет: некросоверні — \(AB\), \(ab\) (більше) і кросоверні — \(Ab\), \(aB\) (менше).
При їх сполученні з гаметамі дигомозиготи \(ab\) утворюються чотири генотипи і чотири фенотипи: у більшій кількості — нерекомбінантні і , у меншій кількості — рекомбінанти і .
Установлено, що чим менше відстань між досліджуваними генами у батьківській хромосомі, тим вище ймовірність їх повного зчепленого успадкування. Відповідно, чим далі один від одного вони розташовуються, тим частіше відбувається перехрещення при мейозі.
Незалежне успадкування
Незалежне успадкування відбувається, якщо гени, що визначають неалельні ознаки, розташовані у різних парах хромосом. У цьому випадку успадкування відбувається згідно третього закона Менделя: відбувається комбінування генів і ознак у всіх можливих поєднаннях. При анализирующем схрещуванні дигетерозиготи з'являються \(4\) варіанти фенотипів в рівних співвідношеннях.
Приклад:
успадкування ознак забарвлення і форми насіння у гороху.
У результаті схрещування дигетерозиготних рослин \(AaBb\) з рецесивними дигомозиготами \(aabb\) у потомства спостерігаються чотири фенотипи в однакових співвідношеннях.
У результаті схрещування дигетерозиготних рослин \(AaBb\) з рецесивними дигомозиготами \(aabb\) у потомства спостерігаються чотири фенотипи в однакових співвідношеннях.
Зчеплене успадкування
Зчеплене успадкування спостерігається, якщо гени, що відповідають за різні ознаки, розташовуються в одній парі гомологічних хромосом. Зчеплення може бути повним або неповним.
При повному зчепленні гени, розташовані в одній хромосомі, успадковуються разом.
В цьому випадку схрещування дигетерозиготи і рецесивної дигомозиготи призводить до появи двох фенотипів, які повністю повторюють фенотип батьків.
Дигетерозигота утворює два види гамет: \(AB\) та \(ab\), а дигомозигота — один \(ab\). У потомства генотипи є такими самими, як і у батьків: та — тому і фенотипи збігаються.
При повному зчепленні гени, розташовані в одній хромосомі, успадковуються разом.
В цьому випадку схрещування дигетерозиготи і рецесивної дигомозиготи призводить до появи двох фенотипів, які повністю повторюють фенотип батьків.
Дигетерозигота утворює два види гамет: \(AB\) та \(ab\), а дигомозигота — один \(ab\). У потомства генотипи є такими самими, як і у батьків: та — тому і фенотипи збігаються.
Приклад:
схрещування рецесивної дигомозиготної самки дрозофіли з дигетерозиготним самцем.
При схрещуванні рецесивної за обома ознаками самки, яка має темне тіло і короткі крила, з дигетерозиготним домінантним самцем утворилося \(50\) % сірих мух з довгими крилами і \(50\) % мух з темним тілом і короткими крилами.
При схрещуванні рецесивної за обома ознаками самки, яка має темне тіло і короткі крила, з дигетерозиготним домінантним самцем утворилося \(50\) % сірих мух з довгими крилами і \(50\) % мух з темним тілом і короткими крилами.
Неповне зчеплення генів спостерігається, якщо гени розташовані у хромосомі далеко один від одного. При схрещуванні дигетерозиготи і рецесивної гомозиготи утворюється \(4\) класи різних фенотипів. При цьому відбувається утворення нових генотипів, які повністю відрізняються від батьківських.
У цьому випадку на процес утворення гамет впливає кросинговер.
Дигетерозигота утворює не два, а чотири види гамет: некросоверні — \(AB\), \(ab\) (більше) і кросоверні — \(Ab\), \(aB\) (менше).
При їх сполученні з гаметамі дигомозиготи \(ab\) утворюються чотири генотипи і чотири фенотипи: у більшій кількості — нерекомбінантні і , у меншій кількості — рекомбінанти і .
Приклад:
схрещування дигетерозиготной самки дрозофіли з дигомозиготним самцем.
Якщо схрещують дигибридну самку з гомозиготним за рецесивними ознаками самцем, то у результаті утворюється потомство: \(41,5\) % — сірих з довгими крилами, \(41,5\) % — сірих з короткими крилами, \(8,5\) % — темних з довгими крилами, \(8,5\) % — темних з короткими крилами.
Якщо схрещують дигибридну самку з гомозиготним за рецесивними ознаками самцем, то у результаті утворюється потомство: \(41,5\) % — сірих з довгими крилами, \(41,5\) % — сірих з короткими крилами, \(8,5\) % — темних з довгими крилами, \(8,5\) % — темних з короткими крилами.
Установлено, що чим менше відстань між досліджуваними генами у батьківській хромосомі, тим вище ймовірність їх повного зчепленого успадкування. Відповідно, чим далі один від одного вони розташовуються, тим частіше відбувається перехрещення при мейозі.