Теорія:

Для пояснення результатів своїх досліджень Мендель запропонував гіпотезу «чистоти гамет». Він припустив, що альтернативні ознаки визначаються спадковими задатками (факторами), які передаються від батьків потомству з гаметамі. У кожній гаметі міститься один фактор з пари.
 
Розвиток генетики підтвердив припущення Менделя. Була встановлена ​​природа спадкових задатків. Їх стали називати генами.
 
Зв'язок між поколіннями при статевому розмноженні здійснюється через гамети, які несуть гени, що визначають розвиток тієї чи іншої ознаки. При утворенні гамет у кожну з них потрапляє одна з гомологічних хромосом, і, таким чином, один ген з пари.
 
У соматичних клітинах диплоїдного організму ці задатки є парними: один отриманий від батьківського організму, а інший — від материнського.
 
гіпотеза_чистоти_гамет.jpg
Схема гіпотези «чистоти гамет»
 
Мендель запропонував позначати домінантні спадкові задатки великими літерами, а відповідні їм рецесивні задатки — маленькими літерами.
 
Кожен ген має два стани — \(A\) і \(a\). Вони складають одну пару і розташовуються в одних і тих самих локусах (ділянках) гомологічних хромосом.
 
Представимо результати дослідів Менделя по моногібрідному схрещування гороху у вигляді схеми.
 
моногібридне.jpg
Схема схрещування гомозигот
 
У батьківському поколінні материнська і батьківська форми є гомозиготними за досліджуваною ознакою, тому утворюють гамети лише з аллелем \(A\) або тільки з \(a\).
 
При заплідненні ці гамети утворюють зиготу, яка має обидва алелі \(Aa\) — домінантний і рецесивний. У результаті усі гібриди F1 є одноманітними за цією ознакою, оскільки домінантний аллель пригнічує дію рецесивного алеля.
Для зручності написання, використовують решітку Пеннета, де у першій стрічці по горизонталі відкладають усі можливі типи гамет одного із батьківських організмів, а по вертикалі — іншого. На перетині записують відповідні комбінації гамет, що можуть утворитися:
 
♀\♂\(A\)\(A\)
\(a\)\(A\)\(a\)\(A\)\(a\)
\(a\)\(A\)\(a\)\(A\)\(a\)

 
Гібриди першого покоління є гетерозиготними і утворюють гамети двох типів, що несуть алелі \(A\) і \(a\). При їх самозапиленні у F2 відбувається розщеплення за генотипом у співвідношенні \(1\)\(AA\)\(:\)\(2\)\(Aa\)\(:\)\(1\)\(aa\), тобто одна четверта частина гібридів є гомозиготною за домінантними аллелями, половина — гетерозиготні і одна четверта частина — гомозиготні за рецесивними аллелям.
 
гетерозиготне_схрещування.jpg
Схема схрещування гетерозигот
 
Решітка Пеннета:
 
♀\♂\(A\)\(a\)
\(A\)\(A\)\(A\)\(A\)\(a\)
\(a\)\(A\)\(a\)\(a\)\(a\)
 
Оскільки генотипам \(AA\) і \(Aa\) відповідає один і той самий фенотип (жовте забарвлення насіння), то розщеплення за фенотипом буде наступним — \(3\) жовтих \(:\)\(1\) зелений.
 
Отже, у другому поколінні розщеплення за генотипом становить \(1\)\(:\)\(2\)\(:\)\(1\), а за фенотипом — \(3\)\(:\)\(1\).
 
Четверту частину потомства (\(25\) %) складають домінантні гомозиготи, половину (\(50\) %) — гетерозиготи, четверту частину (\(25\) %) — рецесивні гомозиготи.
 
Три частини потомства (\(75\) %) отримують домінантну ознаку, одна частина (\(25\) %) — рецесивну.