Одна річ — виголосити яскраву промову, і зовсім інша — виголосити її яскраво (Дж.Джеферсон).

Складники ораторського мистецтва
Оратор — той, хто володіє мистецтвом виголошування промов; промовець, ритор, красномовець, трибун.
Оратор (від лат. oro — говорю) — особа, яка виголошує промову, володіє майстерністю публічного виступу.
Оратор (від лат. oro — говорю) — особа, яка виголошує промову, володіє майстерністю публічного виступу.
Сучасна риторика не обмежується лише мовленням у вузькому значенні слова. Значна увага приділяється засобам невербальної комунікації.
Важливими складниками сучасного ораторського мистецтва дослідники вважають такі, як:
- використання знання просторів чи територій у процесі комунікації;
- використання жестів, рухів, виразів обличчя, зокрема зоровий контакт у процесі комунікації;
- використання часу;
- невербальні елементи голосу, такі як сміх, схлипування, тембр, темп, немовні висловлювання (типу «ех», «гм»);
- мовчання. У деяких культурах цінується більше, ніж в інших. У західній культурі мовчання спричинює незручність;
- використання доторків для комунікації;
- використання запахів як частини комунікативного процесу;
- використання погляду в процесі комунікації;
- одяг та зовнішній вигляд — важливість одягу під час передачі соціальних значень.
Зверни увагу!
Майже всі ці елементи мають національну специфіку, вони відрізняються в різних культурах. Тому слід розглядати їх у сукупності з текстом промови.
Особливо це стосується жестів.
Кожен жест — це окреме «слово», яке може мати кілька значень. Жести складаються у своєрідне «речення». Тільки розтлумачивши їх зміст, можна безпомилково зрозуміти почуття співрозмовника і його ставлення до вас.
Приклад:
Закриті жести можуть сприйматися не тільки як свідчення небажання спілкуватися, а й агресії (стиснуті кулаки, схрещені руки, схрещені ноги тощо). Жести, що виказують нервування, невпевненість у собі, хвилювання — ручка в руках, папка, аркуші паперу, особливо, коли з ними роблять якісь маніпуляції; часте прокручування окулярів, волосся, обручок, ланцюжків, годинників, комірців, краваток тощо.
Канали отримання інформації при першій зустрічі

Для оратора при виступі важливе значення має також уміння володіти простором. Виділяють чотири зони дистанції у спілкуванні.

Зверни увагу!
Виголошувати промову потрібно з публічної відстані, особливо у великих аудиторіях. Під час виступу оратору варто наближуватись до слухачів, виходити з-за трибуни (якщо є) і ставати поруч неї. Час від часу можна робити крок-два назад. Рухатися слід повільно і не дуже захоплюватися цим прийомом.
Джерела:
Ораторське мистецтво : навч.-метод. посіб. / авт.-уклад. : І. М. Плотницька, О. П. Левченко, З. Ф. Кудрявцева та ін. ; за ред. І. М. Плотницької, О. П. Левченко. – 2-ге вид., стер. – К. : НАДУ, 2011. – 128 с.