Поради ораторові
- Співвідносьте себе з аудиторією, завойовуйте її довіру.
- Не можна досягти бажаного результату від виступу, якщо до вас ставляться з недовірою.
- Щоб завоювати довіру, потрібно знайти те, що вас може зблизити з аудиторією.
- Мова має бути простою й правдивою.
- Поважайте аудиторію.
- Ніколи не намагайтесь справити враження на аудиторію лише заради самого себе.
- Оберіть ключову фразу виступу і повторюйте її якомога частіше.
Ключові аксіоми для оратора
(на думку психолога П. Таранова)• Господарі нашим словам не ми, а наші слухачі.
• Мета, завдання і смисл красномовства – приголомшити загальновідомим.
• Щоб людина заговорила, вона повинна перестати хотіти мовчати.
• Те, що з нами не пов’язане, нам не цікаве.
• Хочеш, щоб тебе слухали і чули, — слухай і почуй себе самого.
• Уміти говорити — це значить мати сміливість і вміння сказати тоді, коли треба, і при цьому не розгубитися, тобто бути готовим до будь-якого випадку в житті.
• Якщо нас слухають, це зовсім не тому, що ми цікаві, а тому, що ми підпадаємо під чийсь інтерес.
• Якщо ти хочеш, щоб інші розуміли те, що ти говориш, навчися розуміти своє розуміння.
• Бути людиною (і оратором теж) — значить бути несхожим на інших. Тобто уміти відрізняти себе від інших.
• Говорити потрібно не довго, а доти, поки не зрозуміють.
• Усі люди говорять одне й те саме, лише роблять це по-різному.
• Говорити – значить повторювати.
• Говорити – значить пояснювати (показувати конкретно пальцем), бо люди бачать не тоді, коли дивляться, а коли їм показують.
• Що ми скажемо, те інший і подумає.
• Усяка згода через незгоду.
• Підживлюйте інтерес — і ви привернете увагу.
• У риториці першою думкою є друга.
• Правда без брехні не вабить.
• Розуміння не передається слухачеві, воно з нього витягується.
• І найправильнішому можливе зворотнє, причому не менш правильне.
• Усе з усього; усе зі всім пов’язане і для чогось потрібне.
• Новизна нам не дається, вона нами створюється.
• Людина завжди не має рації там, де вона має рацію.
• Ми самі дізнаємося про себе лише тоді, коли починаємо говорити.
• Мета, завдання і смисл красномовства – приголомшити загальновідомим.
• Щоб людина заговорила, вона повинна перестати хотіти мовчати.
• Те, що з нами не пов’язане, нам не цікаве.
• Хочеш, щоб тебе слухали і чули, — слухай і почуй себе самого.
• Уміти говорити — це значить мати сміливість і вміння сказати тоді, коли треба, і при цьому не розгубитися, тобто бути готовим до будь-якого випадку в житті.
• Якщо нас слухають, це зовсім не тому, що ми цікаві, а тому, що ми підпадаємо під чийсь інтерес.
• Якщо ти хочеш, щоб інші розуміли те, що ти говориш, навчися розуміти своє розуміння.
• Бути людиною (і оратором теж) — значить бути несхожим на інших. Тобто уміти відрізняти себе від інших.
• Говорити потрібно не довго, а доти, поки не зрозуміють.
• Усі люди говорять одне й те саме, лише роблять це по-різному.
• Говорити – значить повторювати.
• Говорити – значить пояснювати (показувати конкретно пальцем), бо люди бачать не тоді, коли дивляться, а коли їм показують.
• Що ми скажемо, те інший і подумає.
• Усяка згода через незгоду.
• Підживлюйте інтерес — і ви привернете увагу.
• У риториці першою думкою є друга.
• Правда без брехні не вабить.
• Розуміння не передається слухачеві, воно з нього витягується.
• І найправильнішому можливе зворотнє, причому не менш правильне.
• Усе з усього; усе зі всім пов’язане і для чогось потрібне.
• Новизна нам не дається, вона нами створюється.
• Людина завжди не має рації там, де вона має рацію.
• Ми самі дізнаємося про себе лише тоді, коли починаємо говорити.
Джерела:
Ораторське мистецтво : навч.-метод. посіб. / авт.-уклад. : І. М. Плотницька, О. П. Левченко, З. Ф. Кудрявцева та ін. ; за ред. І. М. Плотницької, О. П. Левченко. – 2-ге вид., стер. – К. : НАДУ, 2011. – 128 с.