Теорія:

Риторика як мистецтво переконувати
 
цицерон.jpeg
Найкращий оратор той, який своїм словом і повчає слухачів, і дає можливість отримати насолоду, і сильно вражає (Цицерон).
Перефразувавши відомий вислів, з упевненістю можемо сказати: «Хто володіє словом, той володіє світом». Інтенсивний розвиток мовленнєвих комунікацій — прикметна риса нашого часу. Цьому сприяє напрям, у якому рухається цивілізація: надвиробництво товарів і послуг зумовлює появу професій, що допоможуть вигідно продати продуктКонфліктні ситуації між державами й усередині країн сьогодні часто вирішуються за столом переговорів, а не на полі бою. Мистецтво переконання давно вже стало одним із найважливіших. Та й узагалі,  якою б професійною діяльністю не займалися люди, вони мають доречно й переконливо висловлювати думки. Слово — усюди. Можна вважати, що наше життя — «суцільна риторика», та ефект від   її використання залежить лише від мовця.
Мистецтво мовлення спирається на низку  дисциплін — філософію, логіку, психологію, педагогіку, етику, естетику, літературознавство, лінгвістику. Центральною із них вважають риторику, зокрема ораторське мистецтво.
Риторика як наука і власне термін «риторика» сягають своїм корінням грецької античності. Давні вчені вважали, що риторика охоплює значно ширше коло завдань, ніж просто наука красиво говорити.  Відомий софіст і ритор Горгій та його послідовники вважали риторику  інструментом громадянського керування. Арістотель вважав, що  державний устрій є насамперед мовною організацією суспільства. У Стародавній Греції красномовство розглядали як мистецтво, адже античні мислителі ототожнювали риторику з живописом, скульптурою та навіть архітектурою. В українську історію красномовства ввійшли імена таких видатних вчених та ораторів, як Київські митрополити Іларіон та Петро Могила, а також К. Туровський, Ф. Прокопович, І. Вишенський та Г. Сковорода.
 
іларіон.jpeg петро мог.jpeg кирило.jpeg Без названия.jpeg 
Іларіон Київський               Петро Могила                            Кирило Туровський               Феофан Прокопович
 
Сьогодні говорять про риторику як вчення про досконале мовленняпереконливе, забарвлене, доцільне, ефективне, оскільки вона формує через стиль мовлення стиль життя. Завдяки риториці можна виховати особистість, що досконало володіє мовленням. Дослідники переконані, що завдяки опануванню риторики  напрацьовується низка якостей, які стосуються процесу мисленнякритичність, гнучкість, оперативність. Щодо процесу мовлення, то розвивається точність, стислість, правильність, виразність тощо.
Отже,  риторика — це наука про мистецтво спілкування, зокрема способи переконання, ефективні форми мовленнєвого впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей. 
 
Риторика вивчає методику творення тексту, визначає його будову, найдоцільнішу для зрозумілого й аргументованого викладу думок. Залежно від того, що говорити й кому, риторика відповідає на запитання, як говорити, для чого й де.
Роль риторики в сучасному світі
Здавна люди, які володіли мистецтвом красномовства (оратори, трибуни), відігравали важливу роль у суспільному житті. У сучасному соціумі успішні люди не байдужі до того, про що вони говорять і як вони це роблять. Обізнаній в ораторському мистецтві людині значно легше переконати своїх співрозмовників, тому саме така особистість більш конкурентоспроможна на ринку праці й швидше досягає успіху. Професії та види діяльності, тісно пов'язані з риторикою, — дипломат, журналіст, учитель, викладач, психолог, управлінець, спікер, парламентар, маркетолог, продюсер, актор, блогер тощо.
Мовленнєва ситуація. Елементи мовленнєвої ситуації (мовець (адресат),  слухач (аудиторія),  предмет мовлення
До мистецтва переконання людям доводиться звертатися  в різних ситуаціях.
Приклад:
Ви самостійно готуєтесь до конкурсу читців художньої літератури  й працюєте над монологом одного з героїв твору. Це немовленнєва ситуація. У певний момент вам потрібна порада когось із друзів чи наставників.  Їх зауваження, обговорення інтонаційних нюансів, навіть суперечка щодо жестів і міміки створюють мовленнєву ситуацію
Отже, мовленнєва ситуація — це обставини, що спонукають до мовлення. До поняття «мовленнєва ситуація», крім обставин, належать ще й стосунки між співрозмовниками (дружні, робочі, ворожі, нейтральні); їхні наміри; власне спілкування, під час якого можуть виникнути нові теми для говоріння.
Спілкування можливе за наявності адресанта (мовця), адресата (аудиторії), мети й теми (предмета) мовленнєвої діяльності. Важливі також умови успішного спілкування.
Адресат  — людина, до якої звернена мова. 
 
Адресант  — ініціатор діалогу, він задає тон розмови, визначає темп і тематику спілкування.
Схематично формулу мовленнєвої діяльності можна зобразити так: хто — кому — чому — про що — де — коли.
Умови успішного спілкування
Знімок екрана 2020-12-07 223136.png
Зверни увагу!
Залежно від ситуації спілкування обираємо відповідні засоби:
 
вербальні (слова, речення, текст);
 
невербальні (жести, міміка, дистанція, поза, одяг, запах, обійми,  доторк, погляд).
Джерела:
Українська мова (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. — К. : Грамота, 2018. — 208 с. : іл.
Ораторське мистецтво : навч.-метод. посіб. / авт.-уклад. : І. М. Плотницька, О. П. Левченко, З. Ф. Кудрявцева та ін. ; за ред. І. М. Плотницької, О. П. Левченко. – 2-ге вид., стер. – К. : НАДУ, 2011. – 128 с