Прикладка — різновид означення, виражений іменником. Прикладка називає ознаку предмета, даючи йому іншу назву. Поширену прикладку в середині речення відокремлюють комами, а в кінці речення перед нею здебільшого ставлять тире.
Приклад:
Одна з доньок, Євпраксія, стала жоною ромейського царевича Олексія Комніна (П. Загребельний). А в центрі тільки я — дитина листопада, єдиний диригент і чародій на мить (Л. Талалай).
Прикладки відокремлюють у тих самих випадках, що й означення.
Зверни увагу!
Відокремлюються прикладки, які до означуваного слова приєднуються за допомогою сполучника як (з відтінком причини), а також слів тобто (себто, цебто), або (= тобто), чи (= тобто), наприклад, зокрема, а саме, особливо, як-от, навіть, родом, на ім'я, на ймення, на прізвище, так званий, інакше.
Віктор, як наставник команди, чудово розумів переживання своїх вихованців. Перша станція, що була одразу за селом, називалася Провалля, або ж, як у нас кажуть, Млин (за проваллям на горі стояв вітряк) (Гр. Тютюнник). Командує нами староста, на прізвище Гришуха, худощокий суворий з лиця дитбудинківець (Гр. Тютюнник).
Віктор, як наставник команди, чудово розумів переживання своїх вихованців. Перша станція, що була одразу за селом, називалася Провалля, або ж, як у нас кажуть, Млин (за проваллям на горі стояв вітряк) (Гр. Тютюнник). Командує нами староста, на прізвище Гришуха, худощокий суворий з лиця дитбудинківець (Гр. Тютюнник).
Тире виділяються прикладки, які стоять у кінці речення й перед ними можна вставити а саме.
Приклад:
А в небі бриніли завзяті співці весняні — незримі жайворонки (С. Черкасенко). Довго ще літав над руїнами магістрату легенький попіл спалених паперів — всіх отих книг міських полтавських (Л. Костенко).
Не відокремлюються:
- прикладки із словом «як», коли відповідають на питання «у ролі кого?», «у ролі чого?»: Микола Бажан відомий як поет і перекладач.
- власні назви, якщо вони стоять після означуваного слова: Козака Мамая на картинах зображують із бандурою.