Теорія:

Односкладні речення
Односкладні називні речення використовують у художніх описах, щоб виразно виділити кожну деталь.
Приклад:
Росинка музики. Бездонна глибина. Купальська ніч. Знамення і дива (М. Бажан).
Односкладні безособові речення характерні для художнього стилю, вони сприяють змалюванню психологічного стану людини, передають її настрої. У публіцистичному й офіційно-діловому стилях частіше використовують безособові речення з інфінітивом у ролі головного члена.
Приклад:
У лігві не лежалося й не сиділося (Б. Харчук). На звернення відреагувати протягом трьох календарних днів. До роботи допустити.
Односкладні означено-особові речення використовують у розмовному та художньому стилях. Вони сприяють лаконічності мовлення, передають експресивність, виражають прохання, побажання.
Приклад:
Не згаси вогонь холодом долонь! (В. Івасюк). Не бійся щасливого болю. Не відхиляйся вбік (М. Бажан).
Односкладні неозначено-особові речення використовують у художньому і розмовному стилях. Вони допомагають уникнути небажаного повторення, створюють лаконічність, динамічність розповіді.
Приклад:
Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони (Т. Шевченко). У музеї відкрили виставку лемківського одягу.
Особливого поширення набули узагальнено-особові речення в усній народній творчості. Крім того, такі речення використовують в офіційно-діловому та науковому стилях для складання інструкцій, рецептів, позначення закономірностей.
Приклад:
На батозі далеко не поїдеш (Нар. творч.). Що кажуть в народі, то правда (Нар. творч.).
Звертання. Вставні слова
Звертання вживаються здебільшого в розмовному, художньому та публіцистичному стилях мови. У мові художньої літератури та приватному листуванні звертання емоційно забарвлені, тому вживаються з вигуками, частками, повторюються. Часто вживаються в питальних і спонукальних реченнях, у діалогах. Звертання широко використовують в епістолярному стилі (листування) — у службових та особистих листах.
Приклад:
— Слухай, Хмарино моя білокрила, дай мені легкості, моці і сили (О. Бердник). І знову стало все як слід, мій друже, так, як треба! (І. Жиленко). Шановна пані! Запрошуємо Вас узяти участь у науковому симпозіумі.
У текстах художнього та розмовного стилів використовують вставні слова/словосполучення, що надають мовленню експресивності, емоційності, сприяють відтворенню різноманітних відтінків мовлення.
 
У публіцистичному, науковому й офіційно-діловому стилях вставні слова упорядковують виклад, указують на зв'язок між частинами, зазначають джерело повідомлення, деталізують інформацію.
Приклад:
Обіщався вернутися, та, мабуть, і згинув! (Т. Шевченко). У природі, як правило, тіла одночасно здійснюють кілька рухів (З підручника). Для людей з особливими потребами параолімпійський спорт є в нашій країні одним, на жаль, з небагатьох шансів реалізувати себе в житті (За Д. Марценишиним).