Правопис ненаголошеного \(О\)
У складах з ненаголошеним О пишемо ту ж букву О, що й під наголосом.
Приклад:
МолИтва — мОлиться, колОти — кОлотий, попелЯстий — пОпіл.
О пишемо й тоді, коли наголосом перевірити не можна, тільки за словником.
Приклад:
ЛопУх, сокИра, соЮзник.
У деяких словах перед постійно наголошеним А пишемо й вимовляємо А замість О.
Приклад:
Багатир (багата людина), багаття, багач, калач, качан, хазяїн, АЛЕ: богатир (велетень, силач), гончар, лопата, товар, солдат.
Інколи в корені дієслів відбувається чергування А — О.
Приклад:
Зламати — зломити, гонити — ганяти, котити — качати, хапати — вхопити.
Правопис ненаголошеного \(Е\)
Ненаголошений Е перевіряємо наголосом.
Приклад:
ЗемлЯ — зЕмлі, селО — сЕла, весЕлий — вЕсело.
Зверни увагу!
У деяких словах правопис ненаголошеного Е слід перевіряти за словником: левАда, керівнИк, інженЕр.
Завжди пишемо Е:
- у групах -ере-, -еле-: черемшина, березень, лелека, ожеледь.
- якщо Е випадний (зникає при словозміні): вітЕр — вітру, березЕнь — березня, правЕдний — правда.
Правопис ненаголошеного \(И\)
У групах -ри-, -ли- пишемо И між приголосними у відкритих складах.
Приклад:
БринІти, тримАти, гримІти, глитАти.
У деяких випадках перевіряємо наголосом.
Приклад:
БлищАти — блИск, кришИти — крИхта.
Зверни увагу!
Інколи правопис ненаголошеного И перевіряємо за словником: дирЕктор, кишЕня, пирІг.