Теорія:

Іноді виникає потреба замінити пряму мову непрямою.
Непряма мова — це спосіб заміни прямої мови; це чуже висловлення, яке передає тільки зміст висловлюваної думки без точного збереження форми та інтонації висловлювання.
Речення з непрямою мовою — це здебільшого складнопідрядне речення, у якому є дві частини: головна — слова автора, підрядна — пряма мова, що приєднується до головної сполучником або сполучним словом. (Бабуся покликала онуків: «Допоможіть мені з полуницею». — Бабуся покликала онуків, щоб вони допомогли їй з полуницею.)
Непряма мова може оформлюватися також і як частина простого речення. (Бабуся покликала онуків допомогти їй з полуницею.)
Правила заміни прямої мови непрямою
1. Якщо пряма мова є розповідним реченням, то вона передається підрядною частиною складнопідрядного речення і приєднується сполучниками ЩО, НІБИ, ЩОБ.
Приклад:
«Природа, — казав Григорій Сковорода, — всьому початкова причина й рушійна сила».
Григорій Сковорода казав, ЩО природа — всьому початкова причина й рушійна сила.
2. Якщо пряма мова є спонукальним реченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучником ЩОБ або передається простим реченням.
Приклад:
Тоді мольфар мене привів на край долини
І наказав: «Дивись у вись уважно, сину!» (В.Пригорницький)
Тоді мольфар мене привів на край долини і наказав, ЩОБ  я дивився у вись уважно.
3. Якщо пряма мова є питальним реченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучниками чи сполучними словами ХТО, ЩО, ЯКИЙ, ЧИЙ, КОТРИЙ, ДЕ, КОЛИ, ЯК, ЧИ тощо. Знак питання в непрямій мові не ставиться.
Приклад:
«Мотре! Хто це тобі купив таке гарне намисто?» — спитав Карпо. (І.Нечуй-Левицький)
Карпо спитав, ХТО  купив Мотрі таке гарне намисто.
 
Юрко поцікавився в мене: «Ти прочитав роман Ліни Костенко?»
Юрко поцікавився, ЧИ прочитав я роман Ліни Костенко.
4. При заміні прямої мови непрямою займенники і дієслівні форми 1-ї та 2-ї особи змінюються займенниками і дієслівними формами 3-ї особи.
Приклад:
Толя плачучи казав: «Я не винен».
Толя плачучи казав, що ВІН не винен.
5. Вигуки, вставні слова, частки при заміні випускаються. Звертання або опускають, або роблять підметами чи додатками.
Приклад:
«А що, Лавріне, чи будемо городити тин, чи, може, без тину обійдеться?» — спитав Карпо.
Карпо спитав, чи будуть городити тин, чи без тину обійдеться. (І.Нечуй-Левицький)
Карпо спитав Лавріна, чи будуть городити тин, чи без тину обійдеться.
6. У реченнях з непрямою мовою немає лапок.
Джерела:
Олійник О.Б. Українська мова: Підручник для 8-9 кл. середньої школи. — К., «Альфа», 1997. — 432с.
 
Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Голуб Н.Б., Ярмолюк А.В. - К.: Педагогічна думка, 2017. - 308 с.
 
Ющук І.П. Практичний довідник з української мови. - К.: "Рідна мова", 1998. - 223с.