Для схематичного зображення речень з прямою мовою використовують такі символи:
П, п — пряма мова; А, а — слова автора.
Пряму мову завжди беремо з обох боків у лапки.
1. Пряма мова перед словами автора
«П», — а.
«Марійко, усе, що ти робиш, наповнюй любов'ю», — навчала в дитинстві мама.
«П!» — а.
«Діснейленд - це справжня казка!» — радісно вигукнув братик.
«П?» — а.
«Звідки ти знаєш?» — дивуюсь я.
«П...» — а.
«Така моя доля...» — безжурно засміявся дід у бороду (М.Дочинець).
2. Пряма мова після слів автора
А: «П».
Максим усміхнувся: «Дивний ти чоловік, боярине» (І.Франко).
А: «П!(?)»
Тоня образилася: «Хіба ж я просила мені писати?» (О.Гончар).
А: «П...»
Захар глядів на молоду пару ясними, радісними очима: «...Не сумуй, доню, замість батька доля дає тобі брата...» (І.Франко).
3. Пряма мова всередині слів автора
А: «П», — а.
Бочонок... реготав басом з-під білих розпушених вусів: «Гу-гу-гу! Кха-кха-кха! О, моє вам шануваннячко!» — причому живіт йому здіймався, мов велика пругка подушка, і двигтів (Гр.Тютюнник).
А: «П!(?)» — а.
Галя поцікавилась: «А ви й до нас зайдете?» — і зніяковіла.
А: «П...» — а.
Степан трохи зніяковів, пробурчав невиразно: «Діло є..." — і так само неуважно пішов назад (В.Підмогильний).
4. Слова автора розривають пряму мову
(слова автора з обох боків завжди відокремлюються тире й пишуться з малої літери)а) якщо слова автора розділяють пряму мову, яка складається з одного речення:
«П, — а, — п».
«Ну, то добре, — казав кошовий, — іди ж у який сам знаєш курінь».
«П... — а, — п».
«Та менi небагацько... дечого й купувати... — каже Маруся та й вiдвернулась вiд нього, щоб не дивитись на чужого жениха, — тiльки й треба купити матерi... кресало на люльку... а батьковi... ниток красних... на мережки до хусток... та яловичини... на петрiвку» (Г.Квітка-Основ'яненко).
«П, — а, — п...»
«Мені, — каже, — не так серденьку тяжко...»
«П, — а, — п!(?)»
«Нічого, батьку, згадувать того, що минуло, — рівно озвався Остап, — що було, те загуло!» (М.Гоголь).
б) якщо пряма мова - це складне речення із двокрапкою, то перед його другою частиною після слів автора ставимо двокрапку й тире, а пряма мова продовжується з малої літери.
«П, — а: — п».
«Дівчатонька мої, голубочки! Глядіть, лишень не перехваліть його, — сміється Катря дівчатам: — славні бубни за горами, а зблизька — шкуратяні» (Марко Вовчок).
в) якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».
«То моя тітка Василина, — одразу прояснилось обличчя Люби. — Вона так гарно вміє співати й виводити» (М.Стельмах).
«П!(?)(...) — а. — П».
«Це я бур'ян? — засміявся Віктор. — І який же саме?.. Лопух чи осот? Чи ще якісь там є бур'яни» (І.Цюпа).
«П, — а. — П!(?)»
«Гляньте, гарно як, — сказала одна дівчина. — Немов облита снігом кожна гілка!» (М.Стельмах).
г) якщо слова автора складаються з двох частин («сказав і додав», «промовив і докинув», «спочатку запитав боязко, а потім уже сміливіше додав» і под.), то після них треба поставити двокрапку й тире, а другу частину прямої мови почати з великої літери / тобто, якщо одна частина слів автора стосується першої частини прямої мови, а друга — другої, що йде після слів автора, то після першої частини розділові знаки ставимо за загальними правилами, а перед другою частиною — двокрапку й тире/.
«П, — а: — П!(?)».
«Жаль, звичайно, серенади, — буркнув Федько й, смачно позіхнувши, додав: — Ходімо спати, а завтра щось придумаємо» (В.Чемерис).
«Стійте! — вигукнув Остап і додав: — Треба зачекати на підмогу» (М.Коцюбинський).
«Та я... нi про кого... не думала... я так... — сказала бiдна дiвка та й злякалася грiха, що — зроду вперше збрехала; а опiсля й каже: — Хто б то мене й полюбив?..» (Г.Квітка-Основ'яненко).
Джерела:
Авраменко О. Українська мова: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ Олександр Авраменко. - К.: Грамота, 2017. — 160 с.: іл.
Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: Навч. посіб. — 7-ме вид., стер. — К.: Вища шк., 2006. — 287 с.
Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Голуб Н.Б., Ярмолюк А.В. - К.: Педагогічна думка, 2017. - 308 с.
Ющук І.П. Практичний довідник з української мови. - К.: "Рідна мова", 1998. - 223с.