Чергування у – в
Примітка: \(о\) — це умовне позначення літери, яка передає на письмі голосний звук; \(п\) — літера, яка передає на письмі приголосний звук.
Правило | Приклад |
\(п\) у \(п\) | запис у щоденнику, відомий учений, торт уже привезли, віддам усе |
У \(п\) ... . |
У князя була донька — прекрасна Настасія (Ю. Винничук).
|
\(п\), \(о\) у \(в\), \(ф\), \(св\), \(тв\), \(хв\), \(сф\), \(зв\) тощо | приїхав у Львів, зайшли у фоє, відомі у сфері ракетобудування, виступ у твоєму місті |
\(о\) в \(п\),
\(п\) в \(о\)
|
тренування в залі, дім в Олешках |
В \(о\) ... . |
В обіймах з радістю журба,
Одна летить, друга спиня… (Олександр Олесь )
|
\(о\) в \(о\) | відпочивали в Анталії, бички в олії |
, : ; — ... у \(п\), якщо ж наступне слово починається на голосний, пишемо в.
|
Я посіяла слово, розумне й метке, уночі засвітила думки (Х. Алчевська).
Щастя — в усьому, що нас оточує.
|
Запам'ятай! У пишемо перед приголосними в, ф і сполуками св, хв, тв, рв, цв, льв, дв, гв, сф, зв: Відомий львівський філософ, звичайно, хвалить свій твір.
Зверни увагу!
У деяких словах чергування у — в розрізняє значення слів: управа (керівництво, керування) — вправа (завдання); ураження (хвороба, запалення) — враження (вплив, думка); удача (сприятливі умови) — вдача (характер).
Зверни увагу!
У власних назвах, словах іншомовного походження та деяких українських чергування неможливе: влада, взаємини, власний, В'єтнам, Владислав; ультиматум, урбаністичний, усміх, успіх, умова, указ, Угорщина, Ужгород. У поезії та розмовному мовленні допустимою є форма Вкраїна.
Чергування і — й
Правило | Приклад |
І \(п\) ... . | І де взялись ці хвилі сніжно-білі? (Олександр Олесь) |
\(п\) і \(п\) | густий і лапатий сніг |
\(о\), \(п\) і \(я\), \(ю\), \(є\), \(ї\), \(й\) | покликали і його, поверхня і ядро |
, ; : — ... і \(п\) |
Гостей посходилось до лиха —
І то у будень, серед дня! (Олександр Олесь)
|
\(о\) й \(п\)
\(о\) й \(о\)
|
шевці й ткачі, далеко йти
охайно й обережно
|
Зверни увагу!
Немає чергування при зіставленні понять: дні і ночі, батьки і діти.
Джерела:
Огієнко І. Наглядна таблиця милозвучності української мови: Для школи і самонавчання. Жовква, 1923;
Тоцька Н. Засоби милозвучності української мови // Заг. та експерим. фонетика: Зб. наук. пр. і мат. К., 2001;
Гайсенюк О., Скаб М. Милозвучність української мови на тлі інших слов’янських мов // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. філологічна. 2012. Вип. 56. Ч. 1.